Вічна пам’ять та шана Герою!
Сьогодні Чорноострівська громада з глибоким болем і скорботою попрощалась з нашим земляком, захисником України Кліменчуком Михайлом Миколайовичем.
Михайло народився 13 лютого 1978 року в селі Педоси. Тут пройшло його дитинство, тут він зробив свої перші кроки у доросле життя. Після закінчення школи навчався у Хмельницькому ВПТУ 11, де здобув професію газоелектрозварювальника, працював, будував своє життя чесною працею.
У 2007 році одружився з коханою дівчиною Оленою, став надійною опорою для своєї сім’ї, люблячим батьком для дітей. У родині зростали сини і донька, яким він віддавав свою турботу, тепло і любов. Для рідних він завжди був добрим, спокійним, працьовитим і відповідальним.
У 2014 році Михайло став на захист України, був мобілізований до лав Збройних Сил України та виконував бойові завдання на сході держави. Після повернення додому продовжив працювати, піклуватись про дітей, але добре розумів, що війна триває і у будь-який момент можуть знову покликати його до строю.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Михайло без вагань знову став на захист Батьківщини. Служив у складі ракетної бригади, сумлінно та віддано виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та українському народові.
25 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Сокіл Покровського району Донецької області Михайло Миколайович загинув. Йому назавжди 46 …
До останнього рідні вірили і чекали… Та звістка про загибель стала страшним болем для всієї родини, для громади, для всіх, хто знав Михайла.
У нього залишилися дружина, діти, рідні та близькі, які втратили найдорожчу людину. Неможливо знайти слова, щоб втамувати цей біль.
Чорноострівська громада висловлює щирі співчуття родині загиблого Захисника. Розділяємо ваше горе, сумуємо разом із вами та низько схиляємо голови перед подвигом Михайла Миколайовича.
Він віддав своє життя за Україну, за нашу свободу, за мирне майбутнє кожного з нас.
Світла і вічна пам’ять Герою.
