Вічна пам’ять Герою!
Сум та розпач знову охопили нашу громаду. Безжальна війна продовжує забирати наших захисників.
Сьогодні на щиті додому повернувся наш Герой, захисник Владислав Андрійович Пшеничний. Жителі села Осташки та громади віддали останню шану своєму Герою-земляку, який пішов на захист рідної землі.
Пшеничний Владислав Андрійович народився 1 жовтня 1998 року в сім'ї Андрія та Оксани Пшеничних у селі Осташки.
Веселим, щасливим хлопчиком Владислав відвідував місцевий дитячий садочок, а у 2006 році став першокласником Осташковецької школи, саме тут промайнуло його безтурботне дитинство. У пам’яті однокласників, колективу школи, друзів, він назавжди залишиться світлим, щирим, добродушним юнаком, завжди готовим першим прийти на допомогу. Завжди усміхнений, енергійний, завжди на позитиві…
У 2014 році, успішно закінчивши навчання у школі, Владислав вступив до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, а у 2016 році став студентом вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності державної служби надзвичайних ситуацій України у місті Вінниці.
Та на досягнутому Владислав не зупинявся. У 2021 році він отримав диплом про вищу освіту з галузі знань «Цивільна безпека» за спеціальністю «Пожежна безпека» у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності. Працював у державній службі з надзвичайних ситуацій, а 8 листопада 2021 року був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України у 184 навчальний центр міста Яворів, що на Львівщині.
На початку 2024 року Пшеничний Владислав добровільно підписав контракт і став на захист Батьківщини.
18 червня 2024 року біля села Терни Лиманської громади Краматорського району Донецької області ворожа куля обірвала молоде, сповнене мрій, надій та планів на майбутнє життя нашого захисника солдата Пшеничного Владислава Андрійовича.
Він був чудовим сином та братом, улюбленим онуком, надійним і вірним другом та коханим …. Йому назавжди 25 …..
Нехай Господь прийме Героя у свої обійми, втамує біль і заповнить порожнечу в серцях рідних….
Щирі співчуття та низький уклін сім'ї за виховання патріота рідної землі!
Вічна пам'ять та слава Владиславу Пшеничному!
Герої не вмирають!
