Вічна пам'ять героям!
Сьогодні у Грузевиці жителі села та громади віддали останню шану своєму Герою-земляку – 51 річному Миколюку Віктору Володимировичу, який з перших днів війни пішов добровольцем та був направлений у десантно-штурмові війська Львівської області.
Миколюк Віктор Володимирович народився 28 січня 1971 року в селі Ванюшкине Новоазовського району Донецької області.
В 1986 році закінчив восьмирічну школу-інтернат №2 в місті Жданів Донецької області та вступив до профтехучилища міста Жмеринка. Тут отримав освіту помічника машиніста тепловоза. Після закінчення ПТУ пішов працювати в локомотивне депо Гречани.
В 1989 році був призваний на військову службу. Відслуживши в армії, повернувся працювати на попереднє місце роботи, але вже електромонтером. Незабаром зустрів дівчину Валентину, з якою і одружився. Згодом народилась донька Олександра, яку молоде подружжя дуже любило.
В 2002 році молода сім'я придбала власне житло в селі Грузевиця. А через рік, в 2003 році, до них знову завітав лелека- народилась донечка Наталя.
Тішився Віктор своїми дочками, любив дружину. Друзі та колеги на роботі поважали його. Адже був хорошим другом та працівником.
Час біг невпинно. Ось уже одружилась дочка Олександра, тішить дідуся з бабусею онук Єгор.
Та в 2017 році страшна біда прийшла в сім'ю Миколюків. Захворіла Валентина.
Віктор з дочками всіма силами боролись за її життя. Але смерть невблаганна. І в 2018 році залишився чоловік без дружини, а діти – без мами.
Важко Віктор переносив втрату коханої. Діти та онучок стали його підтримкою і втіхою.
А в 2020 році у Віктора народився ще один онук – Нікіта.
Здавалося б, живи та радій. Але 24 лютого 2022 року землю сколихнула страшна звістка – почалась війна…
Віктор не задумуючись пішов добровольцем на фронт, став на захист своєї країни. Він всім серцем вболівав за свою сім'ю. Пройшов в десантно-штурмових військах Харківщину, Луганщину, Донеччину. Ця кривава війна підірвала здоров'я Віктора Миколюка.
16 січня 2023 року перестало битися серце хороброго захисника нашої держави, нашого односельчанина, люблячого батька і дідуся.
Вічна пам'ять тобі, Вікторе. Спочивай з миром!
Навіки він залишиться в нашій пам'яті та пам'яті всієї його родини, доньки Олександри, зятя Андрія, доньки Наталі та Вадима, онуків Єгора та Нікіти. Рідні нашого Захисника, прийміть найщиріші слова співчуття та підтримки!
Нехай добрий спомин про Героя назавжди залишиться у наших серцях.
Поховали військового сьогодні, 20 січня на місцевому кладовищі в селі Грузевиця.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
