A A A K K K
для людей із порушенням зору
Чорноострівська громада
Хмельницька область, Хмельницький район

Вітаємо із 90-річчям!

Дата: 17.11.2022 14:57
Кількість переглядів: 435

Вчора, 16 листопада, відсвяткував свій 90-річний ювілей житель села Ставчинці Багрій Анатолій Мільєтович. Привітати ювіляра із визначною подією завітали селищний голова Михайло Дзісь, керуюча справами виконавчого комітету Наталія Гудима та староста с. Ставчинці Валентина Редчук.

Анатолій Мільєтович з великим хвилюванням і радістю приймав вітання й охоче розповів про свій життєвий шлях.

Ювіляр народився у  1932 році в селі Ставчинці Хмельницького району. Після закінчення семи класів Ставчинецької восьмирічної школи продовжив навчання в Чорноострівській середні школі.  Два роки проходив військову службу в Австрії.

В листопаді 1954 року повернувся до дому і розпочав трудову діяльність в Ставчинецькій школі на посаді вчителя фізичного виховання. Згодом продовжив навчання у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, який закінчив у 1960 році.

У 1958 році одружився. Разом із дружиною народили і виростили двох дітей – доньку і сина. За свою довгу трудову діяльність Анатолій Мільєтович неодноразово був нагороджений почесними грамотами і подяками за видатні досягнення у роботі.

Окрім педагогічної діяльності ювіляр неодноразово був членом виконавчого комітету та депутатом Ставчинецької сільської ради, очолював ветеранську організацію села.

В даний час ювіляр проживає один.  У 2006 році померла дружина, а у 2019 році син. На сьогодні Анатолій Мільєтович  щасливий дідусь і прадідусь чотирьох онуків та п’ятьох правнуків.

Гості побажали імениннику усіляких гараздів, довголіття при доброму здоров’ї, а також мирного неба над Батьківщиною.

Анатолій Мільєтович подякував за вітання гостям та зачитав авторський вірш …

Гора за горою, біда за бідою.

Ой як тяжко жити, на старість самому,

Треба все робити, прати, палити,

Город обробляти і дрова рубати.

За сонцем не бачу, за вітром не чую,

Настане вечір, сам у хаті ночую,

Лежу на дивані, лежу та думаю,

Як то дальше жити я у світі маю.

Піду я у гори та на полонини,

Може там зустріну когось із родини,

Як я їх зустріну, усе їм розкажу

З ними поговорю, як на старість жити самому.

Ходив я по горах, кругом я дивився,

Але із родиною так і не зустрівся.

Повернувся до дому, ходжу, заглядаю,

Роботи багато, а зробити я сили не маю.

Прийшла ота старість все зі мною зробила:

Зуби повиймала, коси покрасила,

Зігнула донизу, ноги покрутила.

Гора за горою, вода за водою,

Дуже важко жити на старіть без роду…  

 

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь