Поводження з твердими побутовими відходами
Якщо людина не зробить так,
щоб на Землі стало менше сміття,
то сміття зробить так,
щоб на Землі стало менше людей
Загрозливі слова. У процесі своєї життєдіяльності людина, навіть не бажаючи, та все ж є причиною того, що кількість сміття невпинно збільшується. Тому, проблема сміття є важливою і актуальною на сьогодні.
Ще 40 років тому в Україні практично не було пластикової упаковки. Продукти харчування продавалися в паперовій обгортці, залізних бляшанках або скляних пляшках. Все це розкладалось у довкіллі або здавалось у пункти прийому вторсировини. Більшість спожитого в сільській місцевості було продуктами власного виробництва, тобто вирощеним на власних ділянках, а отже – взагалі не мало упаковки. В останні десятиліття ситуація радикально змінилась. Майже всі продукти купуються і більшість із них мають кілька шарів пакування, виготовлених із синтетичних полімерних матеріалів.
Загальна маса вже накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 35 млрд т, це вийде по 760 т на кожного українця! Так, кількість полігонів та звалищ ТПВ в Україні складає 10104 од. Площа українських земельпід шламосховищами, териконами, відвалами, різними звалищами вже становить близько 260 тис. га.
Адже це могли бути величезні території лісів, полів, лук тощо. Люди, не замислюючись, залишають сміття в місцях відпочинку – на берегах озер або річок, на пляжах, викидають його у лісі та лісових посадках, поблизу свого будинку тощо. А де одна купа сміття, там, відомо, – і багато. Перетворюють, таким чином територію у несанкціоновані сміттєзвалища, що веде, в свою чергу, до руйнування навколишнього середовища, яке також належить людям майбутніх поколінь.
Гірські регіони найбільш вразливі до «сміттєвої проблеми». Сміттєвози, які зазвичай без проблем курсують рівнинними селами, не їздять у гори, куди часто взагалі немає нормальних доріг, а якщо і є, то вартість вивезення сміття звідти сягає захмарних висот. Через це голови гірських громад часто крізь пальці дивляться на незаконні сміттєзвалища, паління сміття селянами й викидання його у річку. Саме річки, як це не прикро звучить, є «головним сміттєпроводом» українських Карпат. Адже якщо сміття із села не вивозять, то найпростіше викинути його у річку. Вона швидко забирає все, що вже непотрібно…
Зрештою, місцеві жителі зазвичай не бачать у забрудненні річок жодних проблем: так їхні предки робили сторіччями. Однак вони забувають про те, що сто років тому у смітті не було ані поліетилену, ані пластика. Саме через них береги Тиси та Черемошу, особливо після розливів, нагадують строкаті синьо-зелено-жовті ковдри.
Однак змінювати шкідливі звички не всі поспішають, бо ж легше зібрати непотріб до мішка й «швиргнути» до річки або ж висипати на берег. Річка все стерпить, вода все забере. Чи не так?
І поки свідомість людей не зміниться, вирішувати питання з побутовими відходами, навколишня природа, особливо річки – у небезпеці.
Та все ж людина може і мусить вплинути на подальшу «долю» тих відходів, які вона викидає. За будь-яких умов у боротьбі зі сміттям вирішальну роль відіграє особисте ставлення кожного з нас до цієї проблеми.
По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити, наскільки суспільство цивілізоване. Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації дедалі різноманітніших відходів. Водночас суворішають і вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях.
Рекомендації населенню щодо поводження з побутовими відходами
У той же час, поки в країні не існує чітко налагодженої системи роздільного збору, допомогти рідному селу не потонути у смітті може кожен. Для цього потрібно лише навчитись правильно поводитися з домашніми відходами:
1. Вдома необхідно розділити сміття надва відра: для органічних відходів (рештки їжі) та всього іншого, що можна буде переробити надалі.
2. Вдасникам приватних садиб - облаштувати компостну купу, та складувати в неї органічні залишки для їх подальшого перепрівання та використання як органічне добриво для городу.
3. Зміст відра з відходами на переробку варто сортувати і здавати до пунктів прийому вторинної сировини у місті Хмельницький. Сюди можна принести макулатуру, ПЕТ-пляшки, поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки, склобій.
4. Купуйте якомога менше зайвих товарів, приміром, поліетиленових пакетів.
5. Дотримуйтесь «принципу трьох R»: Reduce (зменшуй споживання), Reuse (використовуй повторно), Recycle (переробляй)
