ЗУСТРІЧ ЗАХИСНИКІВ
30 липня 2026 року для Чорноострівської громади настав той довгоочікуваний день, коли додому з полону повернувся наш Герой Капітан Мар’ян Мар’янович.
Таких, як Мар’ян Мар’янович, ще 159 військовослужбовців 26 червня 2026 року повернулися в Україну, на рідну землю, до своїх родин.
Разом з Мар’яном повернувся і його побратим Нехайчук Дмитро, житель міста Маріуполь, якого у місті Хмельницькому чекають його мати і сестра. Дмитро також був у полоні 4 роки.
Мар’ян Мар’янович Капітан народився 28 вересня 1992 року в селі Осташки. Навчався в Осташковецькій школі, як і всі ровесники мріяв про довге та щасливе життя. По закінченню школи вступив до ПТУ № 11 міста Хмельницького, де здобув професію автомайстра.
В 2011 році був призваний до лав Збройних Сил України. Першим місцем служби було селище Десна Чернігівської області, далі Біла Церква на Київщині. Один рік та чотири місяці у 2014 та 2015 роках Мар’ян Мар’янович брав участь в АТО/ООС на території пекельних Донецької та Луганської областей. Саме в цей період він набув статус УБД.
Здобувши досвід військової служби, Мар’ян двічі підписував військовий контракт з в/ч А3013, що на Хмельниччині, поруч з рідним селом Осташки. На початку повномасштабного вторгнення російських катів на територію України Мар’ян був командирований для несення служби у село Мала Токмачка Запорізької області.
18 липня 2022 року потрапив у російський полон. 1470 днів життя перетворилося у суцільне пекло. Їхав у відрядження на 3 місяці, а повернувся аж через 53… Повернувся через чотири роки поневірянь по катівнях, все далі і далі віддаляючись від України, від рідного дому. Спочатку Крим, далі місто Шахтинськ Карагандинської області, місто Таганрог Ростовської області, місто Кизил Пермського краю на Уралі.
Біль, відчай, невідомість, страждання та приниження, щоденно намагались зломити, знищити, скорити, але молитви та віра допомогли вижити і повернутися додому. Повернутися в найкраще село Осташки, де народився і виріс Мар’ян Мар’янович. В село, де чекали батьки, діти, рідні, друзі, односельчани та всі жителі громади, де він потрібний, де його цінують, де можливо далі жити, планувати, працювати, мріяти. Мріяти про щасливе життя та досягати планів та задумів.
Рідні, друзі, однокласники, односельчани дарували тепло своїх душ Героям! Безліч слів вдячності! Безліч посмішок радості у сльозах пережив кожен, хто прийшов на зустріч.
Щиро бажаємо Мар’янові швидкого відновлення сил у рідній домівці, на рідній українській землі і світлого майбутнього у вільній і незалежній Україні!
Висловлюємо повагу і підтримку родині Капітана Мар’яна! Нехай Ваша довгоочікувана зустріч з теплими обіймами зцілить Ваші згорьовані серця!
Слава Україні!
Героям Слава!
